Полірувальні головки, диски, штрипси

Одним  із етапів реставраційних стоматологічних робіт – є фінішна обробка відновленого  зуба. Це останній крок до красивої посмішки після лікування.

Для цього етапу реставрації потрібні гарні інструменти для шліфування зубів.

З їх допомогою лікар-стоматолог:

• видаляє із зубів залишки пломбувального матеріалу, зубний камінь;
• робить поверхню зуба гладкою, щоб у перспективі на ньому не затримувався та не накопичувався зубний наліт;
• видаляє з відреставрованої поверхні дисперсний шар пломби;
• створює плавні переходи в місцях з'єднання пломбувального матеріалу із зубом;
• надає реставраційному матеріалу гладкість та блиск, характерні для натуральної зубної емалі.

Для полірування зубів використовуються такі інструменти:

• полірувальна система (поліри);
• полірувальні щітки.

За призначенням стоматологічні інструменти для шліфування та полірування поділяються на такі види:

• для видалення зубного нальоту застосовуються професійні щітки;
• для фінішної обробки пломбувальних матеріалів на будь-якій ділянці зубного ряду – використовується двокрокова система полірів (шліфування + полірування);
• для полірування керамічних коронок (використовуються поліри з алмазним напиленням);
• для фінішного полірування емалі та різних типів композитів підходить карборундове (оксид алюмінію) каміння.

Всі інструменти для фінішної обробки можна умовно розділити на великі групи: спеціалізовані та універсальні. Інструменти першої групи, наприклад, штрипси - використовуються для проксимальних поверхонь, поліри з формою малого полум'я - для жувальних поверхонь, мала чашечка у шийки зуба, поліри з формою диска - для вестибулярних поверхонь. Інструменти другої групи дозволяють ефективно обробляти кілька поверхонь зуба, працюють як на гладких, так і на рельєфних поверхнях. Наприклад, полірувальні камені та поліри з формою великого полум'я та чашечки, полірувальні щіточки.

Вибір форми інструментів для фінішної обробки пломб залежить від групової приналежності зуба. У передніх зубів переважають гладкі поверхні, а бічних зубів відзначається складний рельєф. Крім цього, слід враховувати розміри та особливості зони фінішної обробки: шийка зуба, контактні або оклюзійні поверхні.