Цинк – фосфатні цементи

Цинк-фосфатний цемент використовується в стоматології більше 100 років. Матеріали цієї групи мають широкий діапазон — від фіксації незнімних протезів і інших ортопедичних апаратів до застосування їх як підкладки під пломби для захисту пульпи від місцевих подразників. Цинк-фосфатні цементи випускаються у вигляді порошку і рідини.

Порошок складається в основному з оксиду цинку з додаванням 10% оксиду магнію і невеликої кількості пігменту. Рідина є водним розчином ортофосфорної кислоти, що містить від 30 до 55% води. В рідину входять також 2-3% солей алюмінію і до 9% солей цинку. Алюміній необхідний для реакції утворення цементу, а цинк є сповільнювачем реакції між порошком і рідиною, що забезпечує достатній час для роботи.

Для досягнення успіху потрібне точне дозування компонентів і дотримання часу замішування. Пластина для замішування повинна бути ретельно висушена. Порошок додається до рідини невеликими порціями для досягнення необхідної консистенції.

Цинк-фосфатний цемент зручний в роботі і швидко твердне. Чим вище співвідношення порошку з рідиною, тим вище міцність, нижче розчинність, менше вміст вільної кислоти в матеріалі, коротший час затвердіння. При кімнатній температурі робочий час для більшості видів цього цементу складає 5-14хв , час затвердіння 3-9хв. 

Цинк-фосфатні цементи характеризуються гарними міцними показниками. Так, наприклад, показник міцності на стиснення, необхідної для адекватної ретенції незнімних протезів, складає 80-100 МПа.

Цемент дає лінійну усадку (понад 0,5%), що викликає утворення зазору по межі між твердими тканинами зуба і протезом.

Тільки замішаний цинк-фосфатний цемент має водневий показник не вище рН=4. При фіксації протеза можлива поява болю через кислотність суміші і підвищення осмотичного тиску рідини в дентинних канальцях. Гідравлічний тиск, що розвивається в процесі фіксації протеза, може сприяти пошкодженню пульпи.

Переваги цинк-фосфатних цементів: легкий заміс, швидке затвердіння, достатньо висока міцність. 

Недоліки цинк-фосфатних цементів: подразнення пульпи, з одного боку, кислим середовищем цементного тіста, з другого боку, екзотермічною реакцією затвердіння; відсутність антибактеріального ефекту і адгезії; достатньо помітна деструкція в порожнині рота.