Матеріали для тимчасового пломбування

Тимчасові пломбувальні матеріали використовуються у випадках, коли лікування зуба неможливо завершити за один сеанс. Для цього в каріозну порожнину поміщаються лікувальні склади, а тимчасові пломби герметично прикривають дефекти твердих тканин на нетривалий період часу (від 1 доби до 2 тижнів). Як матеріали для тимчасових пломб найчастіше використовують цинк-сульфатні цементи. Пломбувальні матеріали бувають одно-і двокомпонентні.

Затвердіння матеріалів відбувається в результаті хімічних реакцій, ініційованих водою, теплом або світлом (фотополімеризація).

Тимчасові пломбувальні матеріали - особливості застосування

Пломбувальні матеріали для тимчасових пломб прості у застосуванні, мають невисоку вартість, мають гарну адгезію до зубних тканин і легко видаляються після використання.

Основні характеристики, які повинні мати тимчасові пломби:

• нешкідливість для пульпи;
• пластичність, яка дозволить легко встановлювати та видаляти пломбу;
• інертність по відношенню до лікарських засобів;
• нерозчинність у роті;
• гарна герметичність;
• достатня міцність на стиск;
• не повинні містити речовин, які погіршують адгезію та процес полімеризації постійних пломб.

Матеріали для тимчасових пломб

При виборі матеріалів для тимчасових пломб варто враховувати їхню здатність впливати на процес полімеризації композитів. Звичайні тимчасові матеріали для пломбування є однокомпонентними та прості у використанні.

Матеріали для тимчасового пломбування:

• Водний дентин. Складається з оксиду та сульфату цинку, а також каоліну. До складу дентин пасти входить дистильована вода. Для отримання пломби компоненти змішують на шорсткій поверхні, доводячи до потрібної консистенції за допомогою шпателя.
• Олійний дентин. Реалізується у готовому для використання вигляді. Як основа застосовуються ті ж компоненти, що і у водному дентині, але замість води використовуються олії. Твердне протягом 2-3 годин.
• Цементи. Для створення тимчасових пломб використовують цементи на основі цинк-фосфату, полікарбоксилату і т.д. Застосовуються для захисту ділянок з великим жувальним навантаженням.
• Полімери. Однокомпонентні склади, що полімеризуються під впливом світла. Прості в експлуатації, мають хорошу адгезію до зубних тканин, нейтральні після полімеризації і зберігають еластичність. Не потребують застосування адгезивів.