Матеріали для фіксації ортопедичних конструкцій

На сучасному етапі прогресу ортопедичної стоматології, в епоху нових технологій та розвитку матеріалознавства, ортопедичне лікування із застосуванням незнімних конструкцій зубних протезів є популярним та перспективним напрямком. Багато пацієнтів охоче погоджуються на протезування, адже навіть відсутність одного зуба може призвести до комплексних проблем пародонту і є ризик інтактними зубами.

Функціональна ефективність незнімних протезів багато в чому визначається їх правильною фіксацією, тому сучасні технології цього напряму розвиваються паралельно до розробки та вдосконалення фіксуючих матеріалів. Невелика кількість матеріалу, розташована тонким шаром між протезом і тканинами зуба, повинна бути здатна витримувати постійні сильні жувальні тиски і сили різних напрямків. Отже, матеріал для фіксації повинен мати високу втомну міцність і твердість.

При цьому матеріал повинен бути досить щільним, щоб для фіксації можна було використовувати максимально тонкий шар. В іншому випадку, товстий шар заважатиме точному встановленню протезу, підніматиме прикус, порушуватиме оклюзійні контакти, вимагатиме додаткових зішліфувань.

Види матеріалів для фіксації ортопедичних конструкцій

В даний час існує декілька видів матеріалів для постійної фіксації протезів, які лікарі можуть використовувати у повсякденній практиці:

• композитні цементи;
• склоіономерні цементи.

Ці матеріали розрізняються за хімічним складом, фізико-механічними, а також клінічними властивостями, мають свої переваги та недоліки.

Композитні цементи

Основними фазами композитів є органічний мономер та неорганічні наповнювачі. Крім того, вони включають силани, ініціатори полімеризації, стабілізатори та барвники. Композити з хімічною полімеризацією зазвичай складаються з двох паст, пасти та рідини або рідини та порошку. У процесі полімеризації два компоненти композиційних матеріалів – каталітична паста (що містить пероксид бензоїлу) та базова паста (що містить третинні аміни) реагують один з одним, що призводить до утворення вільних радикалів, які запускають процес полімеризації.

Фотокомпозити представлені пастами з однорідною консистенцією, момент їхньої полімеризації можна регулювати. Як ініціатори полімеризації використовуються фотоактивні речовини камфорохінон і амінний активатор. Інтенсивне руйнування камфорохінону відбувається під дією світла з довжиною хвилі 400-500 нм.

Перевагами композитних фіксуючих цементів є: високий рівень адгезії, характеристики міцності, що витримують значні оклюзійні навантаження, практично нульова розчинність у ротовій рідині, хороші естетичні властивості. Недоліки: полімеризаційна усадка, ризик післяопераційної чутливості.
В даному розділі представлена продукція компанії Dentsply, яку "Віола Медтехніка" вже багато років представляє на ринку України. Цим матеріалом є Calibra Universal - композитний цемент подвійного затвердіння, який має широкий спектр показань.

Склоіономерні цементи

Традиційні склоіономерні цементи, в яких основою є алюмосилікатне скло з високим вмістом фтору, яке вступає в реакцію з поліакриловою кислотою. Нове покоління традиційних склоіономерних цементів – водозатверджувані матеріали. У цих цементах висушена поліакрилова кислота входить до складу порошку, що взаємодіє з дистильованою водою.

Склоіономерні цементи мають наступні переваги: ​​біосумісність, відсутність дратівливої ​​дії на пульпу, хімічна адгезія до дентину та металів, тонкий необхідний шар, висока антикарієсна активність за рахунок тривалого вивільнення фториду. Недоліки: повільне застигання, схильність до впливу вологи на ранніх стадіях застигання.

Показання: фіксація вкладишів, анкерних штифтів, литих, металокерамічних коронок та мостоподібних протезів.