Склоіономерні цементи

Склоіономірний цемент складається з двох компонентів - порошка та рідини, що знаходяться у співвідношення 2:1 у стандартних склоіономерах. Порошок складається з тонко подрібненого фторалюмосилікатного скла з великою кількістю кальцію та фтору та невеликою кількістю натрію та фосфатів. Основними його компонентами є діоксид кремнію (Sio2), оксид алюмінію (Al2O3) та фторид кальцію (CaF2).

Різні сполуки, що входять до складу скла, обумовлюють різні властивості матеріалу: високий вміст діоксиду кремнію (Sio2) забезпечує високий ступінь прозорості скла, що проявляється більш високими естетичними властивостями, проте при цьому уповільнюється процес схоплювання цементу, подовжується час його затвердіння та робочий час, знижується міцність матеріалу. Велика кількість оксиду алюмінію робить матеріал непрозорим, але підвищує його міцність, кислотостійкість, зменшує робочий час та час затвердіння. Фторид кальцію, натрію та алюмінію забезпечує карієс стійкі властивості.

Склоіономіри для фіксації повинні утворювати тонку плівку між поверхнею зуба та коронкою, та забезпечити мінімальний контакт цементу з рідиною порожнини рота. Одержання тонкої плівки можливе при невеликому розмірі частинок порошку до 25 мкм і рідкої консистенції, що забезпечується зменшенням співвідношення порошок/рідина до 1,5:1. Внаслідок розрідження матеріалу знижується міцність, що компенсується підвищенням співвідношення алюмінію та кремнію.

Позитивні властивості:

• Хімічна адгезія до дентину та емалі.
• Забезпечується зв'язком між карбоксилатними групами поліакрилової кислоти та кальцієм гідроксіапатиту дентину та емалі. Велика адгезія досягається на зубах із збереженою пульпою, внаслідок чутливості склоіономерів до нестачі вологи.
• Адгезія склоіономерів забезпечує низьку крайову проникність, що дозволяє уникнути розвитку каріозного процесу опорних зубів.
• Карієс статичний ефект, зумовлений максимальним виділенням фтору протягом перших двох діб та незначним протягом року.
• Низька токсичність, обумовлена високою молекулярною масою полікарбонових кислот, у порівнянні з цинк-фосфатними матеріалами.
• Незначне виділення тепла, що виключає можливість несприятливого термічного впливу на пульпу.
• Висока міцність на стиск.