Композитні цементи

Композитні цементи – їх особливістю є здатність до зміни в'язкості, міцності, що витримує значні навантаження, їхня можливість монолітно з'єднуватися з тканинами зуба, невелика товщина плівки та ймовірність модифікації кольору.

Будучи структурно схожими з композитами для відновлення зубів, композитні цементи відрізняються в'язкістю, розміром частинок наповнювача і рівнем заповнення матриці. Їх легко замішувати, і вони прості у використанні, забезпечуючи практичну нерозчинність, а отже, тривалу ретенцію конструкцій. Вони вимагають ретельного виконання всіх етапів бондингу, включаючи протруювання, нанесення адгезиву та остаточне цементування.

Композитні цементи можуть бути:

- Світлотвердіючі: для керамічних реставрацій менше 1,5 мм завтовшки, ортодонтичних ретейнерів та пародонтальних шин.

- Самотвердіючі: для коронок, вкладок, мостів та внутрішньоканальних штифтів на металевій основі.

- Подвійного затвердіння: для всіх керамічних конструкцій та для конструкцій на металевій основі.

Рентгеноконтрастність цементу має велике значення, тому що дає можливість розрізнити карієс на інтерпроксимальних знімках і не плутати його з лінією цементу.

Композитні цементи відрізняє наявність субмікронних частинок, що заповнюють матрицю на 60–75% за вагою та об'ємом, та регульована в'язкість, яка, на відміну від звичайних цементів, не впливає на їхню міцність та швидкість застигання.