Пломбувальні матеріали

Пломбування зводиться до заміщення дефекту в зубних тканинах штучним матеріалом з метою відновлення анатомічної форми та функції зуба. Пломба не тільки відшкодовує втрачені тверді тканини зуба, але й захищає від впливу різних несприятливих факторів пульпу та верхівковий періодонт. Успіх будь-яких попередніх лікувальних втручань залежить безпосередньо від повноцінності та тривалості збереження накладеної пломби. Для пломбування зубів застосовуються найрізноманітніші за своєю структурою, властивостями та основним призначенням пломбувальні матеріали.

Величина наповнювача композитних матеріалів у стоматології

Наповнювач складається з частинок, щоб надати отриманому складу певних властивостей, вибирається різна величина частинок. Великі частинки погано витримують тертя та фізичну дію, швидко починають неприродно блищати. Великими вважаються частки більше 0,1 мкм. Вони можуть бути скляними чи кварцовими. Ще їх склад входять хімічні речовини: алюміній, барій, літій, стронцій, титан. Дрібні частинки можна отримати, використовуючи двоокис кремнію.

Класифікація композитів за величиною частинок:

• Мікронаповнені (від 0,04 до 0,4 мкм);
• Мінінаповнені (від 1 до 5 мкм);
• Макронаповнені (від 8 мкм);
• Мікрогібридні (суміш від 1 до 5 мкм та від 0,04 до 0,1 мкм);
• Макрогібридні (суміш від 8 до 12 мкм та від 0,04 до 0,1 мкм);
• Змішані склади (від 0,01 до 0,1 мкм, від 1 до 5 мкм, від 8 до 5 мкм, від 1 до 5 мкм);
• Нанонаповнені (менше 100 нм);
• Наногібридні (поєднання різних величин від 0,004 до 3 мкм).

Класифікація пломбувальних матеріалів:

•  Постійні – для відновлення анатомічної форми та функції зуба.
•  Тимчасові – для тимчасового закриття порожнини в зубі (цинк – сульфатні, цинк – фосфатні, полікарбоксилатні, склоіономерні цементи).
•  Лікувальні – лікувальні прокладки (що містять гідроксид кальцію, цинк – евгенольні, комбіновані).
•  Для заповнення кореневих каналів.
•  Герметики.

Постійні пломбувальні матеріали поділяються на:

•  Цементи
•  Пластмаси та полімерні пломбувальні матеріали.
•  Стоматологічні адгезиви та герметики.
•  Композиційні матеріали.

Основні клінічні вимоги до пломбувальних матеріалів:

• не чинити токсичної дії на пульпу, тканини порожнини рота, тверді тканини зуба;
• бути нешкідливими для організму загалом;
• мати протизапальну та антисептичну дію;
• перешкоджати проникненню мікробів та токсинів у пульпу;
• мати протикаріозну дію;
• мати малу теплопровідність і не розчинятися в слині;
• бути хімічно інертними, тобто. стійкими до агресивних агентів (кислоти, луги);
• мати достатню твердість, механічну міцність, зносостійкість, хороші естетичні властивості;
• не змінювати колір зуба, бути стійким до кольору, тобто. не змінювати колір з часом;
• не викликати появи гальванічних струмів у порожнині рота;
• не змінювати форму та об'єм у процесі твердіння, швидко тверднути, мати високу адгезію до тканин зуба;
• бути рентгенконтрастними.